З кожним роком статистика хворих на онкологію стає все більш сумною, нажаль про цю недугу людство згадує все частіше і частіше, малюючи страшну картину безвиході. І хоча пацієнти часто сприймають онкологічний діагноз як вирок, проте медицина не стоїть на місці – наступне феноменальне відкриття є тому підтвердженням.
Лауреатами Нобелівської премії 2018 року в області фізіології і медицини стали двоє вчених зі США і Японії Джемс Еліссон і Тасуку Хондзьо, відкривши терапію в лікуванні раку, яка використовує здатність імунної системи людини атакувати клітини ракової пухлини.
Джеймс П. Еллісон при вивченні специфічного білку виявив, що він діє як гальмо на імунну систему. Вчений зрозумів, що цей гальмівний потенціал можна використовувати для того, щоб організм атакував пухлину. Він втілив цю концепцію у новому підході для лікування пацієнтів. У свою чергу Тасуку Хондзьо, також нагороджений премією, виявив, що імунні клітини також гальмує інший специфічний білок, але який має інший механізм дії. Терапія, яку розробили на основі його відкриття, виявилася вражаюче ефективною у боротьбі з раком.
Основною властивістю нашої імунної системи є здатність захищатися від бактерій, вірусів та інших небезпек. Т-клітини (тип білих кров’яних тілець) є ключовими гравцями в цій обороні. Т-клітини мають рецептори, за допомогою яких вони взаємодіють з іншими клітинами, і це спонукає імунну систему зайнятися захистом. Але додаткові білки, що діють як Т-клітинні прискорювачі, також необхідні для запуску повноцінної імунної відповіді. Багато вчених сприяли цьому важливому фундаментальному дослідженню та визначили інші білки, які гальмують Т-клітини, пригнічуючи імунну активацію. Цей складний баланс між прискорювачами та гальмами необхідний для жорсткого контролю. Це гарантує, що імунна система достатньо займатиметься атакою на чужорідні мікроорганізми, уникаючи надмірної активації, яка може призвести до аутоімунного руйнування здорових клітин і тканин.
У 1990-х роках у своїй лабораторії в Каліфорнійському університеті Берклі Джеймс П. Елісон вивчав Т-клітинний білок CTLA-4. Він був одним з декількох вчених, які зробили спостереження, що CTLA-4 гальмує Т-клітини. Еллісон розробив антитіло, яке може зв’язуватися з CTLA-4 і блокувати його функцію (малюнок зліва). Перший експеримент він та його співробітники провели у 1994 році. Результати були вражаючими: миші з раком виліковувались антитілами, які блокують гальмо і активізують протипухлинну Т-клітину. Незважаючи на незначний інтерес фармацевтичної галузі, Еллісон продовжував активні зусилля по розробці стратегії в терапії для людей. Перспективні результати незабаром з’явилися у кількох груп, а в 2010 році важливе клінічне дослідження показало вражаючі ефекти у пацієнтів з меланомою, типом раку шкіри. У декількох пацієнтів зникли ознаки залишкового раку. Таких чудових результатів ніколи раніше не було в цій групі пацієнтів.
У 1992 році, за кілька років до відкриття Еллісона, Тасуку Хонджо відкрив PD-1, інший білок, який виражений на поверхні Т-клітин. У своїй лабораторії в Кіотському університеті він провів багато років і виявив, що PD-1, подібний до CTLA-4, гальмує Т-клітини, але працює за іншим механізмом (на малюнку справа). В експериментах на тваринах Хонджо також виявив, що блокада PD-1 є перспективною стратегією боротьби з раком. Клінічні дослідження тривали до 2012 року, коли ключове з них чітко продемонструвало ефективну терапію пацієнтів з різними типами раку. У деяких хворих це була тривала ремісія, а у декількох пацієнтів з метастатичним раком, стан яких раніше вважали невиліковним, з`явилися перспективи лікування.
Після первинних досліджень, що показали наслідки блокади CTLA-4 та PD-1, науковці почали практикувати лікування, яке часто називають “імунною контрольно-пропускною терапією”. Звісно таке лікування, як інші методи, має несприятливі побічні ефекти, які можуть бути серйозними та навіть загрожувати життю. Вони зумовлені надмірною реакцією імунної системи, що веде до аутоімунних реакцій. Інтенсивне продовження досліджень наразі орієнтоване на з’ясування механізмів дії блокади CTLA-4 та PD-1 з метою поліпшення терапії та зменшення побічних ефектів. З двох стратегій лікування, контрольно-пропускна терапія проти PD-1 виявилася більш ефективною і позитивні результати спостерігаються при таких типах захворювання, як рак легенів, рак нирок, лімфома та меланома.
Відкриття Еллісона і Хондзьо зробило революцію в лікуванні ракових захворювань і лягло в основу нового класу лікарських препаратів, які не дозволяють блокувати імунну відповідь. В результаті організм бореться з клітинами-мутантами природним шляхом. На сьогоднішній день існують випадки, коли лікарям вдавалося вилікувати пацієнтів навіть на пізній стадії раку, які до цього вважалися невиліковними.
Останні коментарі