Цукровий діабет відносять до групи ендокринних захворювань, який виникає в результаті того, що підшлункова залоза хворого не виробляє достатню кількість гормону інсуліну або організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін, внаслідок чого виникає стійке підвищення рівня глюкози у крові.
Діабет займає третє місце (після серцево-судинних захворювань і раку) серед хвороб, що є найбільш частою причиною інвалідізації і смертності хворих, оскільки викликає формування ускладнень, що спричиняють передчасну смерть. У зв’язку з великою поширеністю і збільшенням росту кількості хворих, цукровий діабет відносять до соціальних хвороб, тому не випадково 14 листопада – всесвітній день боротьби з цукровим діабетом став відповіддю на катастрофічне зростання числа хворих в світі, який прийняв характер неінфекційної епідемії.
Часто первинними ознаками діабету є: слабкість, відчуття спраги або сухість у роті, часте сечовиділення (особливо вночі), дратівливість, підвищена втомлюваність, нечіткість зору, сексуальна дисфункція, розвиток кандидозу, відчуття оніміння або поколювання у ступнях, підвищення апетиту і патологічний потяг до солодкого, який раніше не був характерним для людини, при цьому відбувається втрата ваги. На жаль, часто ці симптоми розвиваються вже тоді, коли людина може хворіти на прихований цукровий діабет від кількох місяців до кількох років.
Так як багато випадків цукрового діабету розвиваються безсимптомно, Лабораторія др.Лімбаха рекомендує ряд лабораторних тестів для діагностики і моніторингу лікування даної хвороби:
–глюкоза в крові – аналіз потрібно здавати натщесерце (після 8–14 год від останнього прийому їжі);
– пероральний глюкозо-толерантний тест (ПТТГ)– тест визначення глікемії натщесерце та через 120 хв після перорального прийому розчину глюкози;
– глікозильований гемоглобін (HbA1с) — використовується з метою оцінки метаболічної корекції цукрового діабету, віддзеркалює середню глікемію впродовж 3 місяців;
– концентрація фруктозаміну — віддзеркалює середню глікемію впродовж останніх 3 тижнів (період напіврозпаду альбуміну), визначається рідко, напр., коли відсоток HbA1c є невірогідним (→вище), або коли є необхідною короткочасна оцінка компенсації глікемії (напр., у вагітних);
– концентрація С-пептиду у сироватці — відповідає концентрації ендогенного інсуліну; знижена або не визначається при ЦД 1 типу, збільшена у початковій фазі ЦД 2 типу, коли домінує інсулінорезистентність та зростає секреція інсуліну, натомість, знижена після вичерпання секреторних резервів β-клітин;
– оцінка чутливості до інсуліну за методом HOMA — метод оцінки резистентності до інсуліну;
– глюкагон — застосовують для оцінки секреторних резервів β-клітин підшлункової залози, придатний для диференціювання цукрового діабету 1 і 2 типу;
– проінсулін – стабільний, достовірний маркер оцінки функції β-клітин, індивідуальної оцінки інсулінорезистентності.
– аутоімунні антитіла — аналіз використовують для підтвердження аутоімунної етіології цукрового діабету:
а) ААТ до острівцевого апарату підшлункової залози / ICА;
б) антитіла до глютамінокислої декарбоксилази / Anti-GAD
в) IA2 / AAT до антигену інсулярних клітин;
г) інсулінові антитіла;
д) антитіла до транспортеру цинку 8 (ZnT8).
Початок захворювання на діабет можна відстрочити чи запобігти, застосовуючи правильне харчування та фізичні вправи, а регулярне обстеження у лікарів і вчасне виявлення хвороби допоможе знизити негативні наслідки хвороби і взяти її під контроль.
Пам’ятайте, що раннє виявлення хвороби може врятувати Ваше здоров’я і навіть життя.
Останні коментарі